Вшанування Кобзаря в день річниці перепоховання
Вшанування Кобзаря в день річниці перепоховання
З нагоди 163 річниці від дня смерті і перепоховання українського поета, письменника, художника, громадського діяча, непримиренного борця за справедливість, національне й духовне відродження України Тараса Григоровича Шевченка відповідно до доручення начальника Дніпропетровської обласної військової адміністрації від 20.02.2024 року №08-8/0/35-24 «Про підготовку та проведення заходів з відзначення 210 річниці від дня народження, 163 річниці від дня смерті і перепоховання Тараса Григоровича Шевченка» та з метою ґрунтовного вивчення безсмертної спадщини Кобзаря, виховання почуття патріотизму, пошуку й підтримки творчо обдарованої молоді 21 та 22.05.2024 року (дні перевезення останків та перепоховання) з дотриманням правил безпеки за життя і здоров’я учнівської молоді в Першотравенському гірничому ліцеї підготували та провели патріотичні години-пам’яті «Уклін тобі, Тарасе».
1861 відбулось перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева. Після того, як п’ятдесят вісім днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу в квітні того ж року, було перевезено в Україну й перепоховано на Чернечій горі біля Канева.
З нагоди перепоховання в бібліотеці підготовлено дві виставки:
виставка-шана «Як умру, то поховайте…на Вкраїні милій…»
та виставка-цитата актуальних цитат Т. Г. Шевченка
Бібліотекар в партнерстві з викладачем української мови та літератури розповіли учням на уроці про історичні дні минувщини. Шевченко прожив коротке і вкрай важке життя. Із своїх 47-и років він 24 роки був кріпаком, 17 років – невольником у засланнях, під наглядом жандармів і тільки 10 років – вільною людиною.
З використанням презентації учні дізналися, що 22 травня – це одна з пам’ятних скорботних і печальних дат української нації.
Також мали змогу переглянути відео «Біографія справжнього Шевченка», «Таємниці генія Шевченка». Вкінці уроку учні пограли в морський бій з питаннями про життя та творчість Тараса Григоровича Шевченка.
Вся Шевченкова поезія пронизана, як наша блакитна атмосфера сонцем, почуттям державності, болем і тривогою за майбутнє України саме через бездержавність її…. Шевченко ставить Україну, її незалежність, вище над усе. Тож вчімося у нього любові до України!
Минають віки, стираються написи на камені, тліють книги, руйнуються будівлі, але слово Шевченка — живе і вічне. Вивчаймо його, думаймо над його істиною, виконуймо його заповіти, які посилав він синам свого народу. І серед них — найперший і найголовніший:
Для кого я пишу? Для чого?
За що я Вкраїну люблю?
Чи варт вона огня святого?
А все-таки люблю її,
Мою Україну широку.
Свою Україну любіть,
Любіть її во время люте…
